• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батьківська скарбничка

Журнал

для дбайливих діточок та їх батьків

"Тепло родинної домівки"

Моя сім'я - жаданий скарб, Той найцінніший діамант І найпрекрасніший смарагд, Який від злого збережу, І до добра я піднесу.

НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ У КОЖНОГО НАРОДУ - ЙОГО ДІТИ

Найдорожчий скарб у кожного народу - його діти, його молодь, й що свідоміше робиться громадянство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення їм найкращих умов життя. Дитина взагалі уявляє з себе таку ніжну істоту, на яку впливають дуже тяжко усі несприят­ливі обставини життя як фізичні, так і моральні. Раніш держалися такої дум­ки, що виховання починається з школи, й поки дитина не має шкільного віку, доти не потребує ніякого виховання. Але за останній час психологія виясняє, що такий погляд дуже шкодливий й неправдивий, бо усі нахили дитини, її здоров'я, її характер - усе це розвивається, бере напрям і зміцнюється у перші роки життя і в 6 літ вже дитина має свої сталі звички, погані чи добрі - в залежносте од оточення, свою волю й свої змагання, з якими вже нелегко боротися в школі, бо легше не дати вкорінитися тому чи іншому почуттю, аніж його поборювати, коли воно уже зміцнилося. Тим-то тепер наука про виховання вимагає найбільшої уваги до самого ніжного віку дитини, вимагає, щоб утворена була навкруги така атмосфера, в якій могли б вільно розвиватися усі здібності дитини, усі її добрі почуття й нахили, й щоб не мали змоги зростати злі й негарні. Душа дитини в роки од 2 до 7 найбільш чула й вразлива й в цей час найкраще треба її плекати й пильнува­ти, щоб і серце, й воля, й розум, а також й тіло розвивалися цілком нормаль­но. Поет французький Жан Поль гарно висловився з цього приводу: "Не вечірні хмари нам дарують таку чи іншу годиноньку, а лише ранок те нам забезпечує". Коли дитячий "ранок" проходить в несприятливих обставинах, дитина виростає слабою, з хисткою волею й небезпечними нахилами. По­чаткові психічні рефлекси виявляються вже в перші тижні життя, а вихову­вати дитину починають у нас не раніше, як після 5 літ, коли вже чимало психомоторних звичок певно заклалося: через те дуже тяжко виправити ті дефекти, які заклалися з дитинства. Характер дитини - складається не в часи пізнішого ди­тинства, а саме в ніжний вік - од 2 до 6 років". Тим-то тепер і звернено найпильнішу увагу на перше дитинство, до 6 років: в ці літа діти найбільш набираються вражень, і треба цим вражінням дати лад, збудити усі здібно­сте й викликати самостійну думку, щоб обробити усі вражіння, задовольни­ти потребу активності й виховати добрі соціальні почуття. За цей період дитина пізнає більш, аніж може узнати за пізніші роки, - вона навчається координувати свої рухи й володіти ними, а також опанувати свої емоції.

НАРОДНА МУДРІСТЬ ПРО РОДИНУ І ДИТИНУ

• Якщо твої плани розраховані на рік - сій жито, якщо на десятиліть саджай дерево, якщо на віки - виховуй дітей.

• Традиційна українська обрядовість зобов'язувала кидати на новонароджену дитину батькову сорочку, щоб його сила, розум, доброта перейшли в дитину. А з другого боку, щоб батько відчув свою відповідальність за вирощування цього крихітного пагінця свого роду.

• У весільних піснях та новорічних щедрівках часто висловлюють бажання господарям "мати дітей повну хату", мати "в кошарі барана й ягницю, а у запічку дітей копицю". Побутувало й багато інших доброзичливих народних побажань: "Бодай на вас добра година та грошей торбин до того дітвори сотні півтори", "Скільки в стелі дощок, щоб у тебе б стільки дочок!", "Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків!

Прислів'я та приказки

• У нашого Омелька Невелика сімейка: Тільки він та вона, Та старий та стара, Тільки Сидір та Нестірко, Та діток шестірко,

Та батько, та мати, Та їхні три брати.

• Хоч і по коліна в воду, аби до свого роду.

• Свого доправляйся, роду не цурайся.

• Нема в світі, як родина! Свій хоч не заплаче,

То скривиться, Хоча й не скривиться, То не висміє.

• Ясен місяць - пан господар,

Красне сонце - жона його,

Дрібні зірки - його дітки!

• Без гілок - не дерево, без дітей - не сім'я.

• Бездітний, як дуплисте дерево: ні лика, ні дров.

• Де діти, там і радість.

• 3 дітьми багато клопоту, та без них - і світ немилий.

• Діти - окраса дому.

• Молодь багата мудрістю мами й тата.

• За науку цілуй батька й матір в руку. .

• Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гарненько.

• Сім синів годую, всім щастя готую.

• Син - не син, два сина - півсина, три сини - ото тільки син.

• Сім дочок - свій таночок, у кого дочок сім, то й щастя всім.

• Багатодітні батьки рід людський тримають

• Нащо ліпший клад, коли в сім'ї лад.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка – поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5–5,5 років. У будь-якому віці – це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов'язки. Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи тим самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо.

Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному – в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. А ще багато в чому процес адаптації дитини до дитячого садочка залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично.

Пам'ятка для батьків щодо адаптації дитини

1. Режим дня

Передусім, слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел. Бережіть нервову систему дитини, зменшіть час перегляду телепередач.

2. Зацікавленість

Добре, коли зацікавите сина або доньку дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей; розкажіть про їхнє життя у яслах. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу "Ну якщо не сподобається, то не будеш ходити у дитячий садок" дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку витримати характер та не піддатися на провокацію. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем, поговоріть із ним так, щоб він зрозумів, що вже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними

3. Навички самообслуговування

Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися та роздягатися, охайно складати свій одяг, самообслуговування їсти, тримаючи ложку). Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання, перетворюючи цю "процедуру" на цікаву гру – це шлях до самостійності дитини, розвиток мілкої моторики та мозку дитини.

4. Навички спілкування

Дуже важливо навчити маля гратися, адже такий природний для дитини тип діяльності дає можливість відволіктись від думки про батьків та формує в неї "ділову форму спілкування" з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки напувати ляльку, ведмедика, у ліжечку лялька спатиме). Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них. Налагодьте ефективний зворотний зв'язок з вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають малюка вдома (Марина, Маринка, Маринонька — відчуваєте різницю?!)

5. Поступовість

Спочатку, перші 2 тижня не залишайте малюка в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім непросто звикнути до суспільних вимог та суворих правил. Допоможіть їй. Покладіть у кишеню малюку щось із звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати і якій можна поскаржитися на кривдника). Не можна залякувати дитину садком – це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Цікавтесь, як пройшов день у дитячому садочку, що нового та цікавого було.

Хочемо Вас заздалегідь попередити, як буде протікати період входження дитини в колектив, і взагалі в дитячий сад. Не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) дитина буде сильно плакати. Вона уже зрозуміла, що його мама (тато, бабуся, дідусь ...) збираються залишити його тут на довгих кілька годин. Адже в перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і вона, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваша задача в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як він це зрозуміє. Так що краще за все не йти з саду, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому. А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім один. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере його звідси. Як правило, як тільки мама залишає дитину в групі, увага дитини швидко переключається на щось цікаве і захоплююче, наприклад, на нову гру, або яскраву іграш

Що робити, якщо дитина плаче при розставанні з батьками?

· Розповідайте дитині, що цікавого чекає його в дитячому саду (зустріч із друзями, цікава книга, нові пісні й танці, гарні іграшки)

· Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння

· Дайте дитині із собою улюблену іграшку або якийсь предмет із дому (можна покласти в кишеню куртки будь-який "секрет" – навіть звичайний великий ґудзик)

· Придумайте та відрепетируйте кілька різних способів прощання (погладжування по спинці, повітряний поцілунок, "секретне слово")

· Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду (розпитайте, чим він займався, похваліть його малюнок або виріб)

· Демонструйте дитині свою любов і турботу (скажіть, що весь день думали про нього, планували спільні заняття на вечір)

· Головне - будьте терплячі!

З чого найкраще починати дошкільну підготовку?

Щоб малюк займався із задоволенням, не перевантажуйте його. Не варто чекати, поки малюк втомиться, і закінчити заняття на найцікавішому місці. Не поспішайте допомогти дитині, не відбирайте в неї ініціативи. Нехай вона знайде власне рішення, навіть якщо ця відповідь буде не зовсім правильна. Не обмежуйте фантазію малюка, давайте й ому більше самостійності. Частіше хваліть дитину, і вона обов’язково вас потішить. Ваша порада і підтримка додадуть їй упевненості.

Поради щодо успішної взаємодії з дитиною

Намагайтесь зацікавити дитину виконанням вправ. Користь приносить тільки те, що виконується із задоволенням. Не можна примушувати та кричати на дітей.

Не залишайте малюка самого, коли він виконує завдання. Робота з друкованим виданням - нові уміння для Вашої дитини, її слід навчати поступово, не поспішаючи.

Дитина повинна бачити, що Вам дуже подобається, коли вона правильно виконує завдання.

Бажано, щоб дитина зручно сиділа за столиком, коли виконує завдання. Ноги повинні діставати до підлоги, висота столика повинна відповідати росту дитини.

Якщо якесь завдання виявиться для дитини складним, не потрібно тиснути на дитину, пропустіть це завдання і поверніться до нього через декілька днів.

Намагайтесь, щоб Ваша допомога була дозованою, тобто мінімально необхідною для того, щоб вона могла працювати самостійно. Не підміняйте дитину в роботі, не пояснюйте повність і дослівно, що і як вона повинна зробити. Дайте дитині можливість зрозуміти та усвідомити щось самій.

Важливо правильно обрати момент, коли дитина із задоволенням працюватиме з Вами. Дитина не повинна бути збудженою, стомленою, голодною, сонною або зацікавленою в цей момент іншою грою.

Прочитайте дитині завдання і переконайтесь в тому, що вона його правильно зрозуміла. За необхідності повторіть завдання і знову поясніть його. Якщо Ваша дитина думає повільно, не підганяйте її. Дайте їй час розглянути малюнок і зорієнтуватись в завданні.

Якщо Ви відчуваєте, що малюк не бажає виконувати завдання тільки через небажання утруднювати себе розумовим зусиллям, м'яко виявіть вимогливість. У цьому випадку спочатку виконуйте завдання разом із дитиною (частину - Ви, частину - вона).

Ставтесь до виконання завдань творчо. Ставте свої запитання до малюнків, пропонуйте дитині розмалювати або обвести малюнок по контуру.

Правила безпеки, яким обов'язково слід навчити вашої дитини

- Не йди далеко від свого будинку, двору.

- Не бери нічого в незнайомих людей на вулиці. Відразу відходь убік.

- Не гуляй до темряви. - Обходь компанії незнайомих підлітків.

- Уникай безлюдних місць, ярів, пустирів, занедбаних будинків, сараїв, горищ, підвалів.

- Не вирушай один в далекі поїздки.

- Не заходь з незнайомою людиною в під'їзд, ліфт. Тут варто відзначити, що іноді злочини скоюються знайомими людьми (наприклад, який-небудь сусід, добрий, усміхнений і тихий дядько Ваня на ділі може виявитися маніяком).

- Не відкривай двері людям, яких не знаєш.

- Домовся заздалегідь з сусідами про сигнали небезпеки.

- Не сідай в чужу машину.

- На всі пропозиції незнайомих відповідай: "Ні!" і негайно йди від них туди, де є люди. - Не соромся кликати людей на допомогу на вулиці, в транспорті, в під'їзді. - У хвилину небезпеки, коли тебе намагаються схопити, застосовують силу, кричи, виривався, тікай​​.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 98

Коментарi